Дата публікації:24, листопада,2025

Пліснява вполікарбоксилатний суперпластифікаторможе вплинути на їхню якість і, у важких випадках, призвести до проблем із якістю бетону. Рекомендуються такі заходи.

1. Виберіть високоякісний глюконат натрію як компонент-сповільнювач.

Наразі на ринку представлено безліч виробників глюконату натрію. Виробники з суворими системами контролю виробництва можуть ефективно контролювати залишкову глюкозу та Aspergillus niger під час виробництва, тим самим знижуючи ризик псування полікарбоксилатних суперпластифікаторів, виготовлених з глюконату натрію.

2. Додайте відповідну кількість консерванту.

Додавання відповідної кількості консерванту під час виробництва полікарбоксилатного суперпластифікатора може ефективно запобігти псування. Основними консервантами, що зараз є на ринку, є нітрит натрію, бензоат натрію та ізотіазолінон. Ізотіазолінон широко використовується, є високоефективним та низькотоксичним. Це неокислювальний фунгіцид із широким діапазоном pH, що робить його ідеальним вибором для запобігання та стерилізації суперпластифікаторів. Дозування становить 0,5-1,5 кг на тонну полікарбоксилатного суперпластифікатора.

3. Зверніть увагу на умови зберігання.

Зберігайте полікарбоксилатний суперпластифікатор у прохолодному, добре провітрюваному місці, захищеному від прямих сонячних променів. Було проведено випробування, в якому одну порцію полікарбоксилатного суперпластифікатора помістили в прохолодну, захищену від сонця пляшку для зберігання, а іншу порцію - у пляшку, що піддавалася впливу прямих сонячних променів. Пляшка, що піддавалася впливу прямих сонячних променів, швидко запліснявіла та почорніла.

Також контейнери для зберігання полікарбоксилатного суперпластифікатора повинні бути виготовлені з неметалевих матеріалів, оскільки корозія металу може призвести до зміни кольору та навіть псування. Наприклад, резервуари з нержавіючої сталі можуть призвести до почервоніння суперпластифікатора, залізні резервуари – до його позеленіння, а мідні резервуари – до його посиніння.

4. Раціонально оцініть кількість полікарбоксилатного суперпластифікатора, що використовується в проекті.

У деяких проектах швидкість використання полікарбоксилатного суперпластифікатора часто важко контролювати через такі фактори, як хід проекту та погодні умови. У деяких випадках полікарбоксилатний суперпластифікатор зберігався на об'єкті понад три місяці або навіть довше, що призводило до частого псування. Тому виробникам рекомендується повідомляти проєктний відділ щодо графіка та циклу використання продукту перед доставкою, забезпечуючи планове використання та динамічний баланс між споживанням та поповненням запасів полікарбоксилатного суперпластифікатора.

5. Зменште використання консервантів, таких як формальдегід та нітрити.

Наразі деякі виробники суперпластифікаторів використовують консерванти, такі як формальдегід, бензоат натрію та сильноокислювальні нітрити. Хоча ці консерванти є економічно ефективними, вони неефективні. Крім того, з часом, під впливом температури та pH формальдегід може вивільнятися, що призводить до подальшого псування продукту. Рекомендується використовувати високоякісні біоциди, коли це можливо. Резервуари для зберігання зіпсованих суперпластифікаторів ретельно очищуйте перед поповненням новим полікарбоксилатним суперпластифікатором.

Крім того, для полікарбоксилатних суперпластифікаторів з менш вираженою пліснявою можна використовувати термічну обробку, додавання перекису водню або рідкого каустичної соди або інші методи для їх переробки. Відповідна література показує, що ці обробки можуть відновити запліснявілий полікарбоксилатний суперпластифікатор до його початкових властивостей, досягаючи кольору, подібного до кольору неформованих виробів, та усуваючи запахи.